Через декілька днів розпочнеться Великий піст. Кожен з нас вже думав, або вже зроби постанови на цей піст. Але важливо, щоб ті постанови не були формальними: «бо так роблять всі», або «бо я так робив завжди». Також важливо, щоб піст не перетворився на дієту або не став моментом, коли я працюю над собою заради себе самого, бо мені щось в мені не подобається.
Очевидно, є правила посту, які нам дає Церква, наприклад, у питаннях споживання м’яса. Їх потрібно дотримуватися, але «не м’ясом єдиним» твориться піст. Пропоную декілька ідей, які можна використати для власних постанов на цей піст.
1. Що я їм та як я їм.
Здоров’я є Божим даром. Сучасний ритм і екологія життя дуже ослаблюють людину. Будучи студентами, ми обідаємо часто фаст-фудом, а наші сніданки, обіди і вечері є невпорядкованими. Як людям, що працюють та навчаються, нам потрібна енергія. Тож ідея така: намагтися тримати режим дня стосовно їжі. Їсти в міру, не переїдати. Споживати здорову їжу. Наприкад, виключити фаст-фуд з раціону, і наприклад не брати добавки, коли є можливість. Все це робити не для того, щоб мати дієту, поправити свою фігуру, або зекономити гроші та час, а для того, щоб зберегти Божий дар: здоров’я.
2. Трохи спорту не зашкодить
В нас побутує хибне уявлення, що духовні практики, чи аскеза, стосується лише речей «духовних» і не мають нічого спільного з нашим тілом. Але, підчас першого тиждня є Канон Андрея Критського з поклонами, і, не знаю як ви, але я відчуваю по своїх ногах, що піст почався. Тому піст стосується також цілого нашого буття, і тіла також. А чому б не спорт, бігати, чи робити вправи, ранкову руханку. Спорт – є також аскезою. Тому, чому б не почати займатися трішечки спортом. Пам’ятаймо, наше тіло теж має воскреснути!
3. Соціальні мережі
Ми живемо в епоху соціальних комунікацій. Дехто їх полишає на цілий піст. Правда, це можуть не всі. Проблема є в тому, що часто Facebook «краде» в нас багато часу. Ми є під «бомбардируванням» нашої стрічки. Пропозиція є наступна: я дивлюся Facebоok лише 1 годину ввечері, або два рази вдень, і лише на годину. А решта часу він в мене зачинений, і я не відповідаю на повідомлення Messenger чи не передивляюся хто, що лайкнув чи поширив. Світ без мене не завалиться! Така гігієна вжитку соцмереж стане гарним антидотом проти залежності від них. Адже кожна залежність краде не лише нашу свободу, а й руйнує наші стосунки з ближнім і Богом
4. А що я роблю зі своїм часом?
Проблема є в тому, що ми кажемо, що не маємо часу. Час є, але ним треба вміти володіти і правильно розприділяти. І тоді ми зможемо найти час на все: на навчання, на зустрічі з друзями та на важливу щоденну зустріч з Богом. А в епоху соцмереж, ми є друзями з тисячами, але в той же час дуже самотніми. Пам’ятаймо: час є теж Божим даром, яким ми дуже часто нехтуємо.
5. Молитва
Звернімо увагу на нашу молитву, щоденну. То не означає, що в Піст ми маємо годинами бити поклони, і днями перебувати у храмі. Правда Церква нам дає дуже гарні богослужіння, які щоправда є досить довгими. Проте, часто наші особистісні стосунки з Богом є дуже формальними. Ми «відтараторили» Отче наш і Богородице Діво на автоматі, і пішли. Але якщо молитва – це діалог, то даймо теж Богові щось сказати. А Він говорить в тиші. Даймо Богові трохи нашу часу в тиші підчас Посту. Бо якщо ми його не зустірнемо, то всі наші практики та постанови, не будуть справжінм постом.
Пам’ятаймо, що з Посту ми повинні вийти інакшими, і звільнитися від наших маленьких залежностей працюючи разом з Богом. Бо лише Він може нам подарувати справжню свободу. Заради нашої свободи Він помер на хресті!
Вперед, разом з Ним! Через піст і хрест до радості воскресного ранку!
Фото pcc.ugcc.org.ua
